_edited_edited.jpg)
Принцеса з горщиком на голові
Давненько- давненько, жила дуже гарненька маленька принцеса. Весело граючись кожен день, зростала вона у достатку і не було у неї жодної турботи до тих пір, поки не захворіла її мати.
Вже довгий час лежала мати у недузі, і розуміючи, що вже не довго їй залишилося жити, непокоїла мати тільки одне, що станеться з її маленькою принцесою.
Кожен день вона молилася до «богині милосердя», і от якось одного дня з’явилася до неї у вісні «богиня милосердя» та каже:
«Якщо ти так турбуєшся про майбутнє своєї доньки, то насунь їй на голову цей горщик»
Наступного дня, як і казала «богиня милосердя», натягнула мати на голову маленької принцеси горщик. І молячись промовила:
- Прошу тебе, будь ласка, принеси моїй маленькій принцесі щастя у майбутньому.
Незабаром, мати маленької принцеси померла.
- Матінко ..., матінко..., - припавши до матері, все плакала маленька принцеса.
Минув деякий час, і от якось одного дня, прийшов батько до маленької принцеси та каже:
- І скільки ти вже будеш ходити у такому химерному вигляді ... . Ану, знімай цей горщик.
Оце тут, узявся батько зі своїми підлеглими знімати цей горщик.
Але, дивна річ, горщик буцімто зрісся з головою, скільки б вони його не тягнули, яку б вони силу не прикладали, горщик ані у яку не піддавався.
Нема що робити. Залишилася маленька принцеса із горщиком на голові.
Минув час, батько дівчинки знову одружився. І у принцеси з’явилася нова матір.
Але мачуха, як тільки побачить дівчинку з горщиком на голові, так і починає з презирливим обличчям лихословити:
- Ой, як мені моторошно від цього вигляду!
Прийшла холодна осінь.
Все більше і більше ставилася мачуха презирливо до принцеси з горщиком на голові.
І от якось одного дня, наказала вона своїм підлеглим завезти принцесу кудись далеко-далеко, та й покинути її там.
Як і наказала мачуха, вивезли підлеглі дівчинку, та й залишили її саму-самісіньку посеред холодного поля.
За холодною осінню, прийшла холодна зима.
Іде бідненька принцеса з горщиком на голові засніженими полями у пошуках своєї долі.
Пройшли роки, минули місяці.
Від того часу, принцеса з важким горщиком на голові блукає від одного міста до другого, від одного селища до іншого.
Та куди б вона не прийшла, повсюди до неї ставляться, як до страховиська.
Діти б’ють її, дорослі глузують та лихословлять:
- «А, дивіться, яке страшило завітало, всіх чортів перелякало...!» А-ха-ха...
Немає вже сил терпіти все це. Змучилася принцеса і тілом, і душею. Вийшла вона до річки, сидить, дивиться у воду, а там образ матері спливає. Пригадала тут принцеса своє дитинство, свій дім, свою мати та й каже:
- Матінко моя, твоя маленька принцеса вже змучилася бути на цьому світі, будь ласка, забери мене до себе...
Та й кинулася у холодну, темну річку.
Однак, що то воно таке є... . Завдяки цьому горщику, тіло принцеси не тоне, а пливе зверху по воді.
І хотіла б померти, та не може, все далі та далі пливе вона по річці, та незабаром винесло її на берег.
Наступив ранок.
Якраз у цей час, біля річки по стежці їхав молодий самурай. Побачив хлопець на березі річки у воді дівчину, та й наказав своїм підлеглим витягнути її.
- Що це з тобою сталося, - обережно запитав парубок, але принцеса нічого не відповіла.
- Ну, добре, якщо тобі немає куди йти, то візьму тебе працювати у свій маєток.
Оце так, почала принцеса працювати у маєтку цього милосердного самурая.
Щосили, з ранку до вечора, працює принцеса, і от якось одного вечора, прибираючи у коморі, знайшла вона «кото», не стримала принцеса себе, присіла та й почала тихесенько награвати. Почув молодий самурай цю гру, наповнену і болем, і тугою, і вирішив подивитися, хто це так грає. А принцеса ж, пригадуючи своє щасливе дитинство, свій дім, свою матір, так захопилася грою на «кото», що і не помітила, як парубок опинився біля неї.
Дуже сильно запала у серце парубка ця гра принцеси. Ніколи раніше він не чув такого чудового звука.
- Граючи так, ти мабуть дуже високого походження. Чи не розкажеш мені, хто ти є насправді.
Оце тут, принцеса розказала парубку хто вона така, та що з нею сталося.
Трохи згодом, почали батьки парубка шукати йому дружину, проте, він усі батькові розмови про одруження відхилив.
- Чи ти когось кохаєш?, - з хвилюванням запитали його батьки.
Нащо парубок відповів:
- Кохаю дівчину, що з горщиком на голові, і хочу одружитися тільки на ній.
- Що ти таке кажеш?!, - здивовано кажуть батьки.
А ще більш здивувалась сама принцеса, прочувши про це.
- Він, оце таку, мене кохає... .
Не може вона повірити у це.
- Хіба це можливо... .
Дивиться вона на свій моторошний вигляд, і серце холодіє.
- Неможна! Щоб ця дівчина, та стала твоєю дружиною! Немає аніякої розмови. Ти краще подумай! Дивись, скільки навколо є гарних дівчат.
Батьки парубка, ані у яку не погоджуються.
Прознала про це принцеса та думає:
- Краще, щоб мене не було, якщо я буду тут, то принесу тільки нещастя цьому дому.. .А те, що він мене таку покохав, я буду пам’ятати все своє життя.
Попрощалася принцеса з парубком у своєму серці, і з такими думками тільки вона зібралась покинути маєток.
Як тут вийшов парубок.
Побачив він принцесу, яка зібралась полишити маєток та каже:
- Якщо ти підеш звідси, то я теж покину цей дім. Щоб мені не казали, я вирішив пов’язати своє життя з тобою.
Почув це батько парубка, та, як розлютується.
- Ти знову за своє! Усе аніяк не вгомонишся! Тоді я цей горщик з головою відсічу!
Кажучи це, витягнув батько меч, замахнувся на принцесу, парубок же, захищаючи принцесу каже:
- Батьку, що це таке ви робите!
Батько ж відштовхнув парубка, та й вдарив мечем по горщику.
У цю ж мить, горщик яскраво засвітився, з’явився образ богині і цей горщик розлетівся на маленькі шматки.
Дивовижна річ, горщик, який аніяк неможливо було зняти, в одну мить розколовся, і коли яскраве сіяння стихло, перед ними стояла неземної краси дівчина.
- Принцеса..., ти... .
- Мій коханий... .
Узявшись за руки, дивлячись один на одного промовили вони.
Отже, трохи згодом, самурай та принцеса одружилися, і жили довго, і щасливо.
Якщо так подумати, то скільки цей горщик приніс страждань принцесі, але все добре, що добром закінчується. Врешті-решт, об’єднав принцесу з парубком, і приніс їй щастя у майбутньому.